МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДСИЛЮВАЧА ПОТУЖНОСТІ Інструкція до лабораторної роботи № 4 з навчальної дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” для студентів базового напряму 6.0914 «Інформаційна безпека», «Безпека інформаційних і комунікаційних систем», «Системи технічного захисту інформації», «Управління інформаційною безпекою» Затверджено на засіданні кафедри Захист інформації Протокол № від 2008 р. Львів – 2008 Моделювання та дослідження підсилювача потужності: Інструкція до лабораторної роботи №4 з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” / Укл.: Кеньо Г.В., Собчук І.С. ,  Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008.  с. Укладач Кеньо Г.В., к. т. н., доц., Собчук І.С., к.ф.-м.н., доц. Відповідальний за випуск Дудикевич В.Б., д.т. н., проф. Рецензенти: МЕТА РОБОТИ Ознайомитися з основними параметрами і характеристиками підсилювача потужності(ПП). Отримати амплітудно-частотні характеристики, визначити коефіцієнти підсилення по напрузі і потужності. Виявити вплив зміни опору навантаження на коефіцієнт підсилення по потужності. ТЕОРЕТИЧНИЙ ВСТУП Вихідний каскад підсилювача призначений для віддачі заданої величини потужності сигналу у задане навантаження. У порівнянні з каскадами попереднього підсилення вихідні каскади мають низку особливостей. Вихідні каскади споживають від джерел живлення значно більшу потужність, тому їх коефіцієнт корисної дії повинен бути достатньо високим. Для виділення у навантаженні заданої потужності на вхід каскаду потужного підсилення подається велика амплітуда сигналу, яка захоплює значну область характеристик транзистора. Тому збільшення потужності, що розвивається підсилювачем у навантаженні, супроводжується зростанням нелінійних спотворень. Величина максимальної неспотвореної потужності та к.к.д. кінцевого каскаду залежить від типу транзистора, режиму його роботи і схеми каскаду. При невеликій вихідній потужності (від міліват до десятих часток вата) використовуються ті ж транзистори, що і в попередніх каскадах. Для отримання середньої та великої потужності (одиниці – десятки ват та більше) використовуються спеціальні потужні транзистори. Підсилювачі потужності бувають однотактними та двотактними. В ідеальному випадку двотактна схема являє собою сукупність двох ідентичних однотактних схем, які працюють почергово на одне навантаження. Однотактні підсилювачі частіше використовують за малих вихідних потужностей. Зазвичай в однотактній схемі транзистор працює у режимі А, у двотактній – у режимах АВ або В. Із цих варіантів двотактна схема є більш економною, що працює у режимі В. Підсилювачі потужності поділяються на трансформаторні та безтрансформаторні. Включення за схемою зі спільним колектором використовується в основному в безтрансформаторних підсилювачах потужності. Незважаючи на те, що трансформаторам властиві незначні втрати енергії, і їх використання дає змогу оптимізувати умови роботи підсилювального елемента, за яких забезпечується необхідна вихідна потужність, високий к.к.д і низький рівень нелінійних спотворень, вони порівняно рідко застосовуються в транзисторних схемах, а особливо в аналогових мікросхемах, оскільки їх використання веде до збільшення габаритів, маси і вартості підсилювача. Разом з тим, застосування в кінцевих каскадах глибокого зворотного зв’язку для покращення узгодження плечей транзисторних двотактних схем і підвищення їх лінійності привело до використання повторювачів напруги у вихідних каскадах, які практично витіснили трансформаторні підсилювачі потужності. Безтрансформаторний двотактний каскад підсилення потужності з паралельним (несиметричним) виходом зображено на рис.1а. Такий каскад вимагає подання на вхід двох рівних за значенням напруг вхідного сигналу Uвх1 і Uвх2, які мають протилежні фази (двох парафазних вхідних сигналів). Живлення каскаду зді...